Пісні Тисячоліття


⤡ Fullscreen Mode

130.  Я прагну викинути геть

1
Я прагну викинути геть
Із серця корінь зла,
І пильнувати в кожну мить,
Щоб не було гріха.
Щоб відчувати кожен раз,
Де саме марнота,
Щоб злий вогонь в душі погас,
Щоб я вже не блукав.

2
Тепер вже нероздільно я
З Тобою, Боже мій,
І серце любляче моє
Кладу до ніг Тобі.
Таке, мов ока біг, швидке
Сумління дай мені,
Як близько гріх – збуди мене,
Мій сон умить розсій.

3
Якщо зі шляху я зіб'юсь –
Відразу зупини,
Дай руку лагідну Свою,
Любов’ю наверни.
І хай найменший хибний крок
Болить в душі моїй,
Щоб знов закрила цінна кров
Недоліки мої.

× A+ A-

130.  Я прагну викинути геть

1
Я прагну викинути геть
Із серця корінь зла,
І пильнувати в кожну мить,
Щоб не було гріха.
Щоб відчувати кожен раз,
Де саме марнота,
Щоб злий вогонь в душі погас,
Щоб я вже не блукав.

2
Тепер вже нероздільно я
З Тобою, Боже мій,
І серце любляче моє
Кладу до ніг Тобі.
Таке, мов ока біг, швидке
Сумління дай мені,
Як близько гріх – збуди мене,
Мій сон умить розсій.

3
Якщо зі шляху я зіб'юсь –
Відразу зупини,
Дай руку лагідну Свою,
Любов’ю наверни.
І хай найменший хибний крок
Болить в душі моїй,
Щоб знов закрила цінна кров
Недоліки мої.

Прославмо Господа Піснями