Пісні Тисячоліття


⤡ Fullscreen Mode

169.  Скільки тих, що сплять у тлінні

1
Скільки тих, що сплять у тлінні,
Але будуть славні дні,
І на ранок воскресіння
Вже зустрінуться усі.
Із глибин у океанах,
Із пустинь та із полів,
З гір, долин всі люди стануть –
По усій-усій землі.
Приспів: Скільки тих, що сплять у тлінні,
Але будуть славні дні,
І на ранок воскресіння
Вже зустрінуться усі.

2
Як весняний цвіт чудовий,
Що плекали й берегли,
Від нас забраний раптово, –
Що за розпач маєм ми!
Довго тут, біля могили,
Наше серце крає біль.
Всі надії вмить розбились
Все затьмарилось в житті.

3
Ті, хто сплять – сплять не навіки
У могильній самоті, –
Скоро висохнуть сліз ріки,
Встануть всі, котрі у сні.
Бо у цьому дні новому
Всім повернеться життя,
Щоб могли всім серцем знову
Привернутись до Отця.

× A+ A-

169.  Скільки тих, що сплять у тлінні

1
Скільки тих, що сплять у тлінні,
Але будуть славні дні,
І на ранок воскресіння
Вже зустрінуться усі.
Із глибин у океанах,
Із пустинь та із полів,
З гір, долин всі люди стануть –
По усій-усій землі.
Приспів: Скільки тих, що сплять у тлінні,
Але будуть славні дні,
І на ранок воскресіння
Вже зустрінуться усі.

2
Як весняний цвіт чудовий,
Що плекали й берегли,
Від нас забраний раптово, –
Що за розпач маєм ми!
Довго тут, біля могили,
Наше серце крає біль.
Всі надії вмить розбились
Все затьмарилось в житті.

3
Ті, хто сплять – сплять не навіки
У могильній самоті, –
Скоро висохнуть сліз ріки,
Встануть всі, котрі у сні.
Бо у цьому дні новому
Всім повернеться життя,
Щоб могли всім серцем знову
Привернутись до Отця.

Прославмо Господа Піснями